В літку буває шкода сильно проривати моркву. Лишаю трохи густіше аби тягати молоду потихеньку, але всю не з'їдаємо і восени шкодую що залишаю густо, бо дрібнішає
Зазвичай дрібнувату використовуємо для консервації, проте однаково щось да лишається. На зиму зберігаємо у мішку у льосі і впершу чергу намагаємося дрібноту з'їсти. Так було і цього року.. але тепла зима, у льосі тепліше ніж звичайно і морква почала гнити
Шкода втрачати, шкода зусиль витрачених на вирощування, тож я її всю приволокла додому, помила, почистила, нашаткувала в комбайні і засунула по кулькам до морозилки. Повний день згаяла
Руки стали рудими і нічим, навіть кислотою не відмивалися 
Комбайн теж був рудим але його сода трохи відмила.. Жадібність - це зло! Сама на себе сварюся 
і сподіваюся цьогоріч прорву нормально, без жалю. Зато тепер надзвичайно зручно
Маємо готову потерту моркву у необмеженій кількості 