Внадилася до нас літом чиясь невеличка сучка собача. Декілька разів знаходила нички попід плотом, пролазила і майже до нас на подвір'я ніби до себе додому

У нас своіх кицьок двоє

вони песиків не люблять, та ще й чужих. Буває гості зі своєю собачкою приізджають, кицьки терплять. А тут чужа.
Собаку віником виганяла за плота, сварила. Дірки закривала, але що воно для них знайти новий лаз? Понти

Пишу до чого. Зара ця сучка щовечора приходить і сідає за воротами, виглядає чи є хтось. Ми туди сюди сновигаємо, а вона сидить спостеріє. Мовчки спостерігає за нами десь с годину. А потім як за розкладом гавкає. Емоційно! "Вам що, повилазило?? Скільки оце чекати на вас??"

Ну ійбо матюкається!

Ну шо, йдемо на кухню за собачою мискою добра. Виносимо за ворота іжу, а вона ковтаючи слину гавкає.
Щовечора одне й те саме вже котрий місяць

Буває не чекаємо поки заматюкається, з'являється і відразу годуємо.
Чия? Хтозна

Перебрала за цей час ій усі Тузики-Мухтарки, нє, не контактує. А оце шось мені стукнуло і покликала: "Рябка!" Зреагувала. Перестала тікати.
Маємо ще один клопіт. Собачий.
По вулиці сусіди повтікали до міста. Літом ім було шкода котенят, годували. Поіхали і ті ж полишалися

Лізуть до нас, по тарілкам котячим шмон наводять. А ще ж не зима.
Шкода тварин, але ж усіх ненагодуєшся
